ириенко —.
s-j@fm.com.ua
«ас≥данн¤ з теми "‘≥лософ≥¤ “ори"
÷ього дн¤ в≥дбулос¤ друге зас≥данн¤ з ц≥Їњ теми, допов≥дач –остислав ƒимерець
розвинув запропоноване ним на першому зас≥данн≥ баченн¤ “ори. –остислав
ставив перед собою дв≥ мети. ѕерша - показати принципову в≥дм≥нн≥сть мисленн¤,
притаманного народов≥, що жив за “орою, в≥д мисленн¤ сучасноњ Ївропейськоњ
людини ≥ нав≥ть в≥д мисленн¤ стародавнього грека (мисленн¤ стародавнього
Ївре¤, в≥дм≥нне наст≥льки, що нав≥ть постаЇ проблема можливост≥ "перекладу"
думок, що присутн≥ в “ор≥ на "мову" мисленн¤ сучасноњ людини).
≤ друга мета, що випливаЇ з попереднього - все ж спробувати викласти наск≥льки
можливо ≥дењ давнього тексту сучасною мовою. Ќав≥ть не ст≥льки сучасною,
ск≥льки пон¤т≥йною мовою (пон¤т≥йне мисленн¤ в р≥вн≥й м≥р≥ притаманне
¤к ѕлатону так ≥ анту, ¤к римл¤нину так ≥ сучасному ф≥лософу науки або
власне вченому ≥ саме ц¤ пон¤т≥йн≥сть мисленн¤ Ї тою в≥дм≥нн≥стю, ¤ка
робить несп≥вставними спос≥б мисленн¤ Ївре¤ пер≥оду “ори та будь-¤коњ
Ївропейськоњ людини). ѕон¤тт¤ в≥дсутнЇ в мов≥ “ори ¤к таке, пон¤тт¤ Ї
щось в≥дм≥нне в≥д реч≥, тод≥ ¤к в “ор≥ р≥ч створюЇтьс¤ самою вимовою њњ
≥мен≥. ≤ншою радикальною в≥дм≥нн≥стю Ї предметн≥сть Ївропейського та будь-¤кого
не-стародавньоЇврейського мисленн¤ ( в цьому смисл≥ в≥д Їврењв в≥др≥зн¤ютьс¤
вже не т≥льки Ївропейц≥ але ≥ буддисти ≥, наприклад, ≥ндуњсти, ¤к≥ вс≥
мисл¤ть предметно). ћова “ори радикально непредметна, в н≥й реч≥ не усв≥домлюютьс¤
¤к так≥, що протисто¤ть людин≥ (Ї пред-метами)( але переживаютьс¤. ўе
одн≥Їю ц≥кавою в≥дм≥нн≥стю Ї в≥дстун≥сть в давньоЇврейськ≥й мов≥ - на
в≥дм≥ну в≥д б≥льшост≥ сучасних мов та давньогрецькоњ ≥ латини - д≥Їслова
"бути" або такого, ¤ке слугувало б його однозначним в≥дпов≥дником.
„ерез це ф≥лософ≥¤ “ори схарактеризована допов≥дачем ¤к "ф≥лософ≥¤
творенн¤" на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йно-Ївропейськоњ "ф≥лософ≥њ
бутт¤". ƒл¤ п≥дтвердженн¤ та по¤сненн¤ своЇњ точки зору –остислав
вдавс¤ до вельми докладноњ характеристики окремих положень давньогрецькоњх
ф≥лософ≥њ а також запропонував аудитор≥њ власний коментар до дек≥лькох
в≥рш≥в з тоњ частини “ори, ¤ка в традиц≥њ Ївропейського перекладу набула
невластивоњ њй ран≥ше назви " нига бутт¤".
–еакц≥ю на допов≥дь можна було б виразити словами: "Ќав≥ть ¤кщо не погоджуватись ≥з зм≥стом того, що пропонував –остислав, сл≥д в≥ддати належне ¤к ориг≥нальност≥ та обгрунтованност≥ думок так ≥ систематичност≥ та старанност≥ проробленноњ роботи". ќднак закиди щодо зм≥сту допов≥д≥ були вельми серйозними. по-перше, було зд≥йснено спробу п≥ддати сумн≥ву тезу про неможлив≥сть "перекладу" чи перетлумаченн¤ мови “ори сучасними мовами (предметними та пон¤т≥йними) - адже це суперечливо, говорити про неможлив≥сть перекладу ≥ вдаватись все ж до такоњ спроби. –остислав погодивс¤, що твердженн¤ про неможлив≥сть перекладу - в≥дносне. “од≥ було висунуто таку тезу, що саме розведенн¤ мови та мисленн¤ “ори в≥д ≥нших тип≥в мисленн¤ (пон¤т≥йного, тощо) базуЇтьс¤ все ж ¤краз на тому самому пон¤т≥йному, сучасному предметному мисленн≥, зроблене в Ївропейськ≥й мисленнЇв≥й парадигм≥. “од≥ ¤к можна говорити про невловим≥сть дуже давньоњ мови “ори дл¤ Ївропейського ф≥лософа, базуючись при цьому на пон¤тт¤х та терм≥нах, утворених самою Ївропейською ф≥лософ≥Їю до того ж не так давно. —ама теза про невловим≥сть та незрозум≥л≥сть давнього св¤щенного тексту та њњ, ц≥Їњ тези обгрунтуванн¤ на думку частини аудитор≥њ, формулюЇтьс¤ в терм≥нах сучасноњ мови та мисленн¤, дл¤ ¤ких давн≥й текст залишаЇтьс¤ невловимим. Ѕули п≥дн¤т≥ питанн¤ про те, ¤к сл≥д розум≥ти обран≥сть Їврейського народу, його духовну Їдн≥сть, що таке особливий досв≥д людини з цього народу, ¤кого не маЇ будь-¤ка ≥нша людина. —тавилось також питанн¤ про естетику давн≥х Їврењв та пор≥вн¤нн¤ ц≥Їњ естетики з давньогрецькою, причому допов≥дачем стверджувано було, що естетичине сприйн¤тт¤ св≥ту не властиве “ор≥.
ѕ≥д час п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в (традиц≥йна процедура в клуб≥) одностайност≥ не спостер≥галось, але вс≥ма в≥дзначались корисн≥сть допов≥д≥ в п≥знавальному план≥ та необх≥дн≥сть спроб хай дерзновенного все ж розум≥нн¤ давн≥х св¤щенних (таЇмничих та загадкових) текст≥в.
ѕисав ир≥Їнко —ерг≥й.