¬≥дгук
на зас≥данн¤ в≥д 4 березн¤
ѕрисутн≥ 15 чолов≥к.
«давалос¤ б вузька рел≥г≥йно-ф≥лософська тема раптово отримала широкий в≥дгук
учасник≥в лубу. ƒопов≥дь –остислава ƒимерц¤ з ≥н≥ц≥ативи аудитор≥њ була
вдв≥ч≥ довшою, н≥ж це зазвичай практикуЇтьс¤: вона продовжувалась близько
двох годин з годинною перервою на запитанн¤. —правжн¤ стил≥стична майстерн≥сть
допов≥дача забезпечувала пост≥йн≥сть ≥ невимушен≥сть уваги аудитор≥њ. ј
класично-метаф≥зичний спос≥б мисленн¤ дозволив поступово, крок за кроком
розгортати найскладн≥ш≥ ≥ найабстрактн≥ш≥ рел≥г≥йно-ф≥лософськ≥ проблеми.
«м≥ст першоњ частини допов≥д≥ був присв¤чений проблем≥ бутт¤ ≥ упредметненн¤
в ф≥лософ≥њ “ори. «окрема, ц¤ проблема розкривалась шл¤хом з≥ставленн¤ головних
характеристик мисленн¤ в ф≥лософ≥њ давн≥х грек≥в ≥ в “ор≥. р≥м того, зач≥пались
проблеми сп≥вв≥дношенн¤ метафоричного ≥ пон¤ттЇвого мисленн¤, представленост≥
≥ пред-сто¤нн¤. ѕ≥сл¤ цього на проханн¤ аудитор≥њ –остислав у друг≥й частин≥
свого виступу зосередивс¤ на детальному анал≥з≥ пон¤тт¤х "упредметненн¤"
≥ "суще" в дачньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ (елеати, —ократ, соф≥сти,
ѕлатон, јр≥стотель). ƒопов≥дач намагавс¤ таким чином представити давньогрецьку
ф≥лософ≥ю, аби в≥днайти ≥ виразити власне те сп≥льне, що њх ус≥х об(ЇднуЇ
≥ в той же час радикально в≥др≥зн¤Ї в≥д автентичного ≥удањського мисленн¤.
ѕ≥д час палкоњ дек≥лькачасовоњ дискус≥њ було п≥ддано критиц≥ низку "нат¤гнутих"
тлумачень давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ. ѕри цьому, однак, ус≥ма в≥дм≥чались
глибина ≥ посл≥довн≥сть ≥сторико-ф≥лософського анал≥зу допов≥дача. Ќаступноњ
зуст≥ч≥ було вир≥шено продовжити тему ≥ сконцентруватись, зокрема, на текстолог≥чному
анал≥з≥ ниги Ѕутт¤.
¬се публикации философского клуба