¬≥дгук на зас≥данн¤
ѕрисутн≥ 13 чолов≥к.
јбсолютноњ ≤стини на зас≥данн≥ дос¤гнуто не було, — на жаль, потр≥бно це визнати. ƒопов≥дач Ѕублик ѕавло зробив сорокахвилинну допов≥дь, в центр≥ ¤коњ фактично ви¤вилась проблема розр≥зненн¤ гадки та знанн¤. Ѕуло зд≥йснено ≥сторико-ф≥лософський екскурс щодо ц≥Їњ проблеми. «окрема коротко викладен≥ позиц≥њ щодо даного питанн¤ давньогрецьких ф≥з≥олог≥в, √еракл≥та. ƒетальн≥ше проанал≥зован≥ способи розведенн¤ знанн¤ та гадки у ѕармен≥да, ѕлатона (д≥алог ““еетет”). ƒавньогрецьке тлумаченн¤ даного питанн¤ було з≥ставлено з його можливими ≥нтерпретац≥¤ми в межах новоЇвропейськоњ науки. ≤ зрештою було представлено сучасну антифундаментал≥ську еп≥стемолог≥чну парадигму ≥ прагматизм ¤к њњ базис. ќднак ус¤ ц¤ низка персонал≥й ≥ ф≥лософських напр¤мк≥в так ≥ не перетворилась в допов≥д≥ на посл≥довну ч≥тку постановку проблеми сп≥вв≥дношенн¤ гадки й знанн¤. ¬икладений ≥сторико-ф≥лософський матер≥ал залишивс¤ ≥нтелектуальною сировиною дл¤ подальшоњ чотиригодинноњ дискус≥њ. «м≥стом останньоњ була ц≥ла низка питань, в центр≥ ¤ких, однак, залишалось протиставленн¤ “знанн¤-гадка”, його актуальн≥сть, правом≥рн≥сть, його лог≥чн≥ й онтолог≥чн≥ п≥дстави. «окрема, п≥ддано анал≥зу можлив≥сь “науковоњ ≥стини”, меж≥ когн≥тивноњ компетенц≥њ науковоњ св≥домост≥, технолог≥зац≥¤ науки й њњ ≥нструментал≥зм, позабуттЇв≥сть. ќкремим великим блоком дискус≥њ було обговоренн¤ можливост≥ ≥стини в соц≥альному п≥знанн≥ на тл≥ пол≥методолог≥чност≥ останньоњ. «рештою було вир≥шено заслухати допов≥дь на наступному зас≥данн≥ допов≥дь щодо проблеми власне методолог≥чного плюрал≥зму, ¤ку п≥дготуЇ ўербак Ћ¤на.
¬се публикации философского клуба
